Aktualności

Підписатись на новини

Шимон Ващин для видання «Апостроф» – про блокаду кордону і не тільки

 

Від блокади кордону втратили і українські, і польські компанії

 

Конфлікт на українсько-польському кордоні триває. Попри те, що 11 грудня відбулося деблокування пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ”, польські перевізники погрожують 18 грудня знову поновити блокаду. Тим не менш, зміна уряду в Польщі дає надію на те, що ситуація все ж найближчим часом зміниться на краще. В інтерв’ю “Апострофу” голова Міжнародної асоціації польських підприємців в Україні Шимон Ващин розповів про збитки, які зазнали польські компанії та висловив думку щодо стратегічної важливості співпраці двох країн.

– Розкажіть про вашу організацію? Чи правильно я розумію, що ви – підприємці – які працюють одночасно і в Польщі, і в Україні?

– Наша Асоціація включає в себе фірми з польським капіталом, які працюють на території України. Тож нашими членами є власники і керівники цих компаній. Ми – єдине в Україні об’єднання польських підприємств, які зареєстровані в Україні. На даний момент це біля 80 компаній – як великі, так і середні і малі. Із великих компаній можу назвати PZU, Кредобанк і авіакомпанія LOT.

– Наскільки сильно блокування польсько-українського кордону торкнулося вас?

– Безпосередньо. Бо ми продаємо в Україні товари, які виробляємо чи купуємо у Польщі. Тож нам не було чим замінити ці товари, які були заблоковані на кордоні.

– Наскільки великими є збитки?

– Ми не маємо точних даних. Поки що кожна компанія окремо підраховує свої втрати за період принаймні із 6 листопада по 6 грудня. Але думаю, якщо ми візьмемо звіти українського Міністерства фінансів про те, скільки було імпортовано польських товарів у жовтні і скільки у листопаді, то побачимо різницю у декілька мільярдів доларів. Рівень імпорту упав десь на 30%.

Особисто я – генеральний директор компанії Bolix, яка займається фасадним утепленням будинків. Ми не змогли привести жодної машини товару із Польщі у листопаді, і у грудні поки що теж не було поставок.

– Але фактично найбільше потерпає остання ланка – українські споживачі.

– Фактично, так і є. Протягом листопада ціни на продукти в Україні виросли на 5-10%. Ціни на скраплений газ виросли на 30%. Потерпають уже всі верстви населення.

– Ви спілкувалися із польськими перевізниками?

– Діалог із ними є постійним. Тому що наші товари приїжджають в Україну в основному через польські компанії. І, наприклад, із перевізників, з якими я співпрацюю кожен день протягом багатьох років, жодна компанія не брала участі у блокуванні. Я говорив із членами нашої Асоціації – кажуть, що теж ніхто із тими перевізниками, які блокували кордон, не співпрацював.

Справа в тому, що ті перевізники розуміють, що відкривається вільний ринок. Україна знаходиться на порозі переговорів щодо вступу до ЄС. Тож питання вільного ринку і цільового середовища буде дуже актуальним найближчим часом.

Просто про це треба говорити і знати таку математичну модель, яка дозволить співіснувати і працювати, а не блокувати кордони.

Малоймовірно, щоб Брюссель знайшов рішення, яке було б успішним для польських перевізників, які блокували кордон. Але і блокування є недопустимим, бо воно суперечить гуманітарним питанням і важливому для Польщі стратегічному партнерству з Україною. Польщі треба дуже тісно працювати із Україною в плані державної безпеки.

– І все-таки, чи відомо вам, в чому полягає причина ситуації на кордоні?

– Пряме обґрунтування полягає у тому, що польські перевізники хочуть, щоб була повернена система дозволів для виконання логістичних послуг для українських перевізників.

Таких договорів видавалось 165 тисяч на рік. Через те, що на початку війни був заключений договір між Єврокомісією та українським урядом, систему дозволів було скасовано. Через це збільшилась кількість перевезень з боку українських компаній, і це вдарило по польських перевізниках у сенсі ціни. Тому що українські компанії надають свої послуги за трохи нижчу ціну, ніж польські.

Але питання різниці фактично на рівні 15-20%. Тобто це можна було в будь-якому разі вирішити дипломатичним шляхом і математичною моделлю. Зрештою, у вигляді дотацій від держави для перевізників, але точно не через блокування кордону.

Однозначно не вистачило переговорного процесу. На жаль, ситуацію використовують в політичних цілях. Але найбільша проблема, яка виникла і буде лишатися як мінімум наступні декілька місяців, це те, що ми як польські компанії в Україні втратили статус надійних партнерів, які гарантовано привозять товар і виконують усі зобов’язання – чи то супермаркети, чи будівельні майданчики, чи енергетична система.

Друга їхня вимога – це відмова від електронної черги і третя – дозвіл на перетин кордону пустих польських фур поза чергою.

Також вони хочуть заблокувати діяльність тих українських компаній-перевізників, які були створені уже під час війни. Кажуть, що вони могли бути створенні для надання послуг на території ЄС за заниженими цінами.

І останнє – чіткий контроль за технічними характеристиками машин, які приїжджають із України. Кажуть, що технічний стан українських машин гірший, ніж у польських.

– Є ще така думка, що поляки просто хочуть, аби українські перевізники привозили український товар до хабів на території Польщі біля кордону, лишали його там, а уже польські перевізники розвозили його по ЄС.

– Я не чув, щоб серед офіційних вимог була саме така вимога. Але навіть якщо вона є, то вона буде неактуальна, тому що є право вільної торгівлі, вільного пересування. Тож такий підхід мав би фактично вигляд санкцій для України. Перешкоди вільному пересуванню товарів чи послуг суперечать нашій конституції, тож є неможливими.

– Блокування кордону – це уже друга серйозна суперечка між Україною та Польщею – перша була суперечка через українське зерно. Чому наші політики не можуть домовитися?

– Дуже багато помилок було допущене при регуляції перевезення зерна через Польщу. У дипломатичному плані дуже багато непотрібних слів було сказано і з боку польської, і з боку української влади.

Але питання зерна теж можна було вкласти у певну математичну модель. Усі питання, які стосуються цін, є вирішуваними.

Але був ряд дипломатичних помилок і, можливо, просто небажання вирішити цю проблему стратегічно. Бо зараз у Польщі відбулася зміна влади. І старий уряд не вирішував питання деблокування кордону.

– Чи можемо очікувати, що наші можновладці зрештою домовляться?

– Ми фактично на першому етапі проблем, які будуть виникати на стику цін між послугами чи товарами в Євросоюзі і в Україні. Фактично, це ніби великий танкер довжиною 200 м змінює свій курс. Коли починається маневр, ти чуєш лише скрип металу, але ще не бачиш самого маневру. Лише через певний час ти бачиш, що маневр відбувається. Фактично блокування кордонів стало першим таким скрипом. І потрібен дуже дозрілий процес вирішування цих проблем.

Бо зараз ще почнеться конкуренція між виробниками курятини, або енергоресурсів. І виникне різниця між інтересами польських і українських бізнесменів. Неможливо, щоб кожна група блокувала кордони. Нам потрібно розуміння, що будуть конфлікти, і що треба почати цей діалог.

– Як думаєте, відкриття переговорного процесу про вступ України до ЄС змінить ситуацію?

– Я думаю, початок переговорного процесу може прискорити врегулювання питань. Я думаю, можна надати компенсації польським перевізникам. Можна запровадити дотації для польських підприємців, які будуть втрачати на першому етапі входження України до ЄС. Це нормальне явище, але ми повинні розуміти, що воно займе кілька років. Але абсолютно недопустимо для будь-якої групи блокувати кордони.

Важливо розуміти, що зараз розблокуванням на власний розсуд зайнялися польські ґміни – міста і громади, при яких є пункти пропуску. Вони деблокуюють кордони з огляду на питання безпеки їхніх мешканців. Місцева влада робить це на основі заяв, які зробили ми – польські підприємства і організації. У тих заявах ми звертаємося офіційно до саме цих міст і голів громад, аби вони забезпечили безпечний і спокійний перехід через кордон.

Але повторення блокування є можливим. Напевно протестувальники будуть подавати в суд на громади і на ради міст і захочуть довести правомірність свободи зборів і протестів.

На пришвидшення процесу регуляції на кордоні може вплинути те, що у Польщі уже створюється новий уряд. Бо попередній уряд був створений фактично на два тижні, а нові міністри нарешті почнуть ухвалювати рішення.

– Пане Шимоне, мабуть українці – це нація, яка ніколи не буває повністю всім задоволена. Уже скептично у нас ставляться до Дональда Туска, на нього покладають не так багато надій щодо вирішення питання із перевізниками. Як ви вважаєте?

– Перемога України є польським інтересом. Це стратегічно важливо для Польщі, щоб фронт залишився далеко на межах східної України. Звісно, в інтересах польських перевізників більше заробляти. Але це вже другорядне питання.

Тож я думаю, що уряд Туска буде дивитися глобально і буде ухвалювати рішення відповідно до масштабу значимості для безпеки Польщі.

Я вірю, що політика Туска буде далекоглядною. Що вона буде вибудувана із перспективою на 7-10 років. Я вірю, що нинішня коаліція переможе на наступних виборах. І я думаю, для України і наших відносин буде корисним, якщо вона вступить до ЄС за уряду Туска. Цей уряд має досить добрі відносини із Єврокомісією. Звісно, при ухваленні рішень будуть враховувати інтереси Польщи. Але, звісно, стратегічно важливою для нас є безпека України. Бо від цього залежить безпека Польщі.

Дмитро Малишко

https://apostrophe-ua.cdn.ampproject.org/c/s/apostrophe.ua/ua/article/politics/foreign-policy/2023-12-17/nelzya-razreshit-blokirovanie-granitsyi-komu-libo–predsedatel-assotsiatsii-polskih-predprinimateley-v-ukraine/55552?amp