Конференція проходила під гаслом «Мистецтво бути разом» (Sztuka bycia razem) та складалася з двох сесій. Першу сесію «Український ринок біотехнологій — сьогодення та перспективи» відкрив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», з презентацією «Ринок BIOTECH в Україні». Презентація, як і сама доповідь, стосувалася розвитку фармацевтичного ринку України. Спікер порівняв польський та український фармринок, зазначивши, що останній у 4 рази менший за свого сусіда, попри те, що чисельність населення співставна.

Фармринок України високопотенційний та зростає кожного року на «double-digit growth» за винятком кризових років. Збільшення доходів населення в національній валюті дає впевненість у підвищенні споживання лікарських засобів на душу населення, яке наразі досить невелике. Роздрібний ринок в Україні висококонкурентний, оскільки налічується близько 20 тис. аптечних закладів, це близько 1800 громадян на одну аптеку. За європейськими нормами має бути не менше 4 тис. на одну аптеку.

Стосовно приросту ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами слід зазначити, що, за прогнозами, у 2019 р. він становитиме 16–20%, а у 2020 р. — 15–18% у національній валюті.

Доповідь «Ринок медичних виробів в Україні» презентував Павло Харчик, голова Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» AMOMD™. Він розповів про міжнародну діяльність та про Асоціа­цію, її цілі та завдання. AMOMD — перша та єдина в Україні професійна організація, яка об’єднує понад 70 вітчизняних виробників, імпортерів, дистриб’юторів та інших учасників ринку медичних виробів. «Створювалася Асоціація з метою захисту професійних інтересів членів Асоціації та забезпечення підтримки вільної конкуренції на ринку медичних виробів» — підкреслив П. Харчик.

Завдання AMOMD:

• сприяння розвитку та підтримка сприятливого правового та економічного клімату в галузі медичних виробів в Україні;
• здійснення заходів, спрямованих на своєчасне інформування членів Асоціації про нові зміни в системі реєстрації, сертифікації, податковому та митному законодавстві, а також новинки у сфері медичних виробів та медичного обладнання;
• створення умов для ефективної співпраці членів Асоціації, обміну ідеями та думками щодо розвитку галузі й охорони здоров’я в цілому та ін.

Перспективи розвитку та вдосконалення законодавства України з регулювання ринку медичних виробів безпосередньо залежать від ефективної роботи органів влади, їх законодавчої ініціативи і контролю за ланцюгом виробництва та постачання виробу до кінцевого споживача.

Дмитро Алешко, управляючий партнер компанії ABSC Ltd., виступив із презентацією «Реформа системи охорони здоров’я в Україні і пов’язані з нею перс­пективи для бізнесу».

Спікер нагадав, що у 2016 р. була прийнята концепція реформування і фінансування системи охорони здоров’я України. Ця концепція включає ряд компонентів:

1. Автономізація постачальників медичної допомоги (тобто переведення лікувальних закладів на первинному рівні у статус комунальних некомерційних підприємств).
2. Впровадження державного гарантованого пакету медичної допомоги.
3. Введення принципу «гроші йдуть за пацієнтом».
4. Створення єдиного національного замовника медичних послуг.
5. Створення нових можливостей для реалізації місцевою владою повноважень у сфері охорони здоров’я.
6. Розвиток сучасної системи медичної інформації.

Що стосується централізованих закупівель лікарських засобів — до 31 березня 2020 р. вони здійснюватимуться міжнародними спеціалізованими організаціями. Потім цим займатиметься створене ДП «Медичні закупівлі України».

Д. Алешко також повідомив про хід реалізації програми «Доступні ліки», її оцінку, проведену міжнародними експертами, та введення елект­ронних рецептів. З 1 квітня 2019 р. на території України виписано 2 765 000 рецептів. З них уже 77% погашено, тобто пацієнти за ними отримали відповідні лікарські засоби.

«Уже з січня 2020 р. абсолютно всі рецепти будуть електронними, для цього відповідні технічні можливості є», — наголосив доповідач.

«Правові аспекти виходу на ринок України» — тема доповіді Дмитра Сироти, управляючого партнера SDM Partners. Він звернув увагу на певні аспекти виходу зарубіжних компаній на український ринок. Зокрема, для того, щоб вийти на український ринок та реалізовувати фармацевтичну продукцію, необхідно виконати певні регламентні та суто політичні вимоги. Зокрема, слід пройти державну реєстрацію, яка здійснюється Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ).

Існує декілька найбільш розповсюджених моделей, за якими компанія може вийти на український ринок:

• залучення дистриб’юторів;
• заснування компанії (в Україні найрозповсюдженіша форма компаній — це товариство з обмеженою відповідальністю — ТОВ);
• створення представництва.

Другий етап сесії розпочався після B2B переговорів з українськими підприємцями. У рамках цієї сесії відбулася панельна дискусія «Платформи польсько-українського співробітництва у сфері фармацевтики, медичних виробів та послуг». В обговоренні взяли участь Михайло Радуцький, президент приватної клініки «Борис», заступник голови Київської міської ради; Світлана Яремчук, професор, доктор медичних наук, голова Українсько-польської медичної ради; Беа­та Гораєк, член правління IDA Management Sp. z o.o., заступник голови Наглядової ради BGK S.A.; Луїза Беднаровська-Кописць, директор з питань розвитку страхових продуктів в KUKE S.A (Корпорація страхування експортних кредитів).

Основні теми дискусії торкалися питань бачення майбутнього України у сфері медицини, перспектив для розвитку бізнесу та страхової медицини.

Михайло Радуцький розповів про програму Президента щодо вдосконалення медичної реформи, а саме:

1. Обов’язкове введення страхової медицини.
2. Оцифрування медичної галузі.
3. Монетизація медицини (лише після перепису населення).
4. Повна «соціальна справедливість», тобто відхід від так званих субсидій.
5. Рівність в отриманні соціальних пакетів.
6. Спрощення процесів надання дозволів зарубіжним компаніям для виходу на фармацевтичний ринок України.

Також спікер зазначив, що в пріоритеті залишається відкриття нових можливостей для іноземних інвесторів з поступовим відмежуванням від державного регулювання медицини. У свою чергу, Міністерство охорони здоров’я України повинно контролювати лише процес надання якісних та ефективних медичних послуг, а не закупівлю лікарських засобів, ліцензування тощо.

Наскільки великим є потенціал спільної роботи в процесі введення страхової медицини, розповіла Світлана Яремчук. «Розвиток страхової медицини — це єдиний можливий варіант розвитку медицини в цілому», — зауважила спікер та додала, що Україна повинна взяти як приклад іноземні страхові компанії. Таким чином, це дасть змогу навчитися, в основному — менеджерам, контролювати процес правильності надання послуг (так звані страхові комісари).

Беа­та Гораєк повідомила про можливості надання фінансової підтримки для України та розвитку її фармацевтичного ринку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK). «Україна є одним з очевидно перспективних ринків фармацевтичних послуг, у тому числі й для польських підприємців як іноземних інвесторів», — додала спікер. Підсумовуючи, Б. Гораєк підтримала МОЗ України у його прагненні до змін та покращання життя своїх громадян.

Луїза Беднаровська-Кописць, директор KUKE S.A, розповіла про послуги, які дають змогу забезпечувати безпечну реалізацію фармацевтичної продукції як у власній країні, так і за кордоном. «Діяльність корпорації зосереджена на страхуванні дебіторської заборгованості з продажу товарів і послуг з відстрочкою платежу, а також на наданні страхових гарантій», — підкреслила доповідач.

Будучи єдиним страховиком у Польщі, KUKE пропонує експортне страхування, яке гарантується державним казначейством, що забезпечує безпеку торгівлі на ринках підвищеного політичного ризику.

Підсумки конференції підбивав директор Польської туристичної організації Влодзімеж Щурек, який презентував короткий відеоролик «Потенціал і можливості лікування та реабілітації іноземців у вибраних польських медичних цент­рах».

«МТППУ вже 20 років є мостом між двома країнами-сусідами, яких об’єднують спільна спадщина та спільне майбутнє. Ми переконані, що наша діяльність допомагає підвищенню стабільності й економічної привабливості членів товариства та безпосередньо впливає на події сучасності і відносини між нашими країнами», — зазначив діючий голова польського товариства Піотр Ціарковскі.

Правління МТППУ нагородило АТ «Польське агентство інвестицій і торгівлі» відзнакою за внесок у розвиток польсько-українських стосунків. Від імені PAIH S.A. нагороду отримали Давід Цецуда, регіональний менеджер сфери Закордонної експансії, та Кароль Кубіца, керівник Закордонного торговельного бюро у Києві.

У червні 2019 року виповнюється 20 років одній з найперших і найуспішніших міжнародних бізнес-асоціацій - Міжнародному товариству польських підприємців в Україні (МТППУ).

Бізнес

Organizator spotkania dyrektor MSPPU Swietłana Gienina i prelegent, kulturolog Julia Kriwiencewa

Pierwszym ze spotkań intelektualnych w nowym sezonie stała się pogadanka oświatowa na temat „Polska poezja śpiewana”, z cyklu - KOKTAJLE ARTYSTYCZNE, zorganizowana przez Międzynarodowe Stowarzyszenie Przedsiębiorców Polskich na Ukrainie i Wydział Konsularny Ambasady RP w Kijowie.

Prowadząca spotkanie konsultant kulturolog Julia Kriwiencewa przybliżyła zebranym zjawisko, które jak zaznaczyła „we współczesnej kulturze polskiej, łączy muzykę i ludzką bytność, a poprzez poczucie humoru, subtelne odcienie uczuć i przyziemność słów nadaje życiu sens”.

Poezja śpiewana jest obszernym i niezbyt precyzyjnie określonym gatunkiem muzyki, którego nazwę rozpowszechnił polski krytyk muzyczny i językoznawca Andrzej „Ibis” Wróblewski. Termin ten określa utwór słowno-muzyczny oparty na wierszu lub niebanalnym tekście poetyckim, zaczerpniętym nawet czasem z dzieł literackich, z muzyką dorównującą pięknu utworu i wzmacniającą jego przekaz.

Imprezę zaszczycili swoją obecnością kierownik Wydziału Konsularnego Ambasady RP na Ukrainie Dorota Dmuchowska i konsul ds. współpracy z Polakami na Ukrainie - radca Jacek Gocłowski

W klasycznym pojęciu tego gatunku najczęściej są to utwory (często autorskie) składające się z wiersza, zwykle o charakterze ballady o treści wyszukanej, dotyczącej tematów miłości, wiary, sensu życia oraz delikatnej, skomponowanej specjalnie do tegoż utworu skromnie aranżowanej melodii (najczęściej na gitarę lub fortepian).

Do najbardziej znanych polskich wykonawców tego gatunku możemy zaliczyć m.in: Ewę Błaszczyk, Ewę Demarczyk, Irenę Jarocką, Marka Grechutę, Jacka Kaczmarskiego, Czesława Niemena, Stana Borysa, Stare Dobre Małżeństwo, Renatę Przemyk, Grzegorza Turnaua, Magdę Umer, Wojciecha Bellona i wielu innych wykonawców.

Utworami niektórych z wyliczonych solistów rozkoszowali się miłośnicy muzyki i poezji zebrani w Sali Recepcyjnej gościnnego Muzeum Historii Kijowa, dowiadując się z ust prowadzącej o wielu ciekawych faktach i kuriozach towarzyszących etapom rozwoju polskiej poezji śpiewanej, o osobowości i świecie wewnętrznym jej autorów i wykonawców.

Pani Julia przytoczyła przykłady, w jaki sposób poezja, dzięki zaangażowaniu poetów w kształtowanie tekstowej strony twórczości piosenkowej, ocala piosenkę, poruszyła blok zagadnień dotyczących związków muzyki i literatury (w przeciwieństwie do „muzyki w literaturze” czy też „literatury w muzyce”) analizując wiersze, m.in. takich twórców, jak Maria Pawlikowska-Jasnorzewska, Julian Tuwim, czy Cyprian Kamil Norwid, które uszlachetniły muzyczną szatę omawianych utworów. Sięgnęła też do paraleli z malarstwem, w tym do warsztatu Andrzeja Wróblewskiego.

Impreza przebiegła w atmosferze pełnej rzeczowości i emocji, przy dużej aktywności uczestników i okazyjnej konsumpcji korzystnych dla zdrowia koktajlów owocowych.

Spotkanie było pierwszym tego rodzaju spotkaniem, z serii imprez pod wspólną nazwą "Koktajle Artystyczne", składającą się z trzech różnych wykładów o poezji, filmie, muzyce. Projekt współfinansowany jest ze środków Ministerstwa Spraw Zagranicznych RP.

Stanisław PANTELUK

Dziennik Kijowski